Інформація для батьків

Чільне місце у вихованні дитини завжди відводилося сім’ї, а тому співпраця з батьками мала кілька стратегічних напрямків:

Психолого-педагогічна просвіта батьків (на засіданнях батьківського всеобучу адміністрація школи, вчителі, шкільний психолог, представники правоохоронних органів, лікарі спрямовують батьків на необхідність створення оптимальних умов для збереження життя і здоров’я дітей, формування гуманних стосунків з дітьми , попередження насильства в сім'ї, організовуються зустрічі для батьків з представниками соціальних служб для молоді, лікарем-наркологом, представниками центру соціальної та духовної реабілітації “Отчий дом”,проводяться загальношкільні батьківські конференція в театрі ім.. Садовського з переглядом вистави , де піднімаються питання відношень , взаєморозуміння батьків та дітей, ранньої агресії серед дітей та підлітків; проводяться конференції для татусів , де піднімаються питання про те, як впливають відносини в сім’ї на фізичне та психічне здоров’я дитини.
Організація діяльності батьківського комітету школи.
Участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи;
Індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога. Проведення фестивалю сімейної творчості, де приймають участь талановиті батьки та діти.

Система виховної роботи школи складається на основі взаємодії школи, батьків і вчителів.

Пам'ятка про профілактику суїциду

УВАГА, ЯКЩО У ДИТИНИ:

1. Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.

2. Гостра зміна по вед інки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

3. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

4. Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.

5. Смерть, втрата або зрада близької людини.

6. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

7. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

8. Різке поліпшення настрою після депресивного стану.

9. Порізи на зап’ястках.

10. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

11. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх,

письмових роботах.

12. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу:

„ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”,

„усе проти мене”, „з мене досить”...)

13. Зненацька наведення порядку у власних речах,

роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

ВАШІ ДІЇ:

1. Організувати спостереження за дитиною.

2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок

вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і

наркотиків;

6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство

(приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові,

нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

Суїцидальні спроби і наміри найчастіше виникають у підлітків у відповідь на:

- систематичне словесне та фізичне приниження;

- ігнорування їхніх думок близькими;

- при не заслугованному покаранні;

- обмеження самостійності;

- сексуальні проблеми, які притаманні даному віку, вагітність;

- коли дитина відчуває себе «не потрібною».

Основні чинники причин суїцидальної поведінки у практично здорових підлітків та юнаків:

а) дезадаптація, пов’язана з порушеннями соціалізації, коли місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівневі її домагань

б) конфлікти із сім’єю – частіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління

в) алкоголізація і наркотизація як підґрунтя для виникнення суїцидальної ситуації та передумов для швидкої її реалізації

Що треба знати про профілактичні щеплення

Кожну людину оточує світ мікроорганізмів, які можуть викликати інфекційні хвороби, іноді серед значної частини населення земної кулі. Такі хвороби часто приводять до масової загибелі людей. Вакцинація - найкращий метод захисту від інфекційних захворювань.

Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання та викликають смертельні випадки. Вакцини містять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує спеціальні білкові молекули – антитіла та спеціальні клітини. Саме вони і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.

Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. В сучасній історії перше щеплення було зроблено у 1796 році. Англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров’ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа перестала існувати на планеті завдяки щепленням.

У країнах 3-х регіонів (Американського, Західно-Тихоокеанського та Європейського) завдяки щепленням ліквідований „дикий” штам поліовірусу, що викликає надзвичайно тяжке захворювання – поліомієліт, від якого залишаються у 100% випадків паралічі. І навпаки, на території Таджикистану, де останніми роками не проводилася вакцинопрофілактика поліомієліту реєструються спалахи цієї тяжкої хвороби серед дітей, утому числі із смертельними випадками, і зареєстровані випадки завезення інфекції на територію Росії.

Завдяки масовим щепленням успішно побороли у 90-ті роки епідемію дифтерії до поодиноких (спорадичних) випадків.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (у народі „свинка”).

На сьогоднішній день вакцинаціями охоплено 80% дитячого населення світу, що сприяє порятунку щорічно 3 млн. життів.

Термін введення вакцини та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.

У день призначення профілактичного щеплення, безпосередньо перед його проведенням, проводиться медичний огляд з обов’язковим вимірюванням температури тіла для виключення гострого захворювання.

Профілактичні щеплення проводяться тільки одноразовими або самоблокуючими шприцами.

Будь - яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж захворювання, від якого воно захищає!